Портал Світогляд без обмежень
Це свято сягає ще часів життя Ісуса і відзначається 12 липня за східним стилем.
Cвятий Петро – один з 12 апостолів. Він пройшов нелегкий шлях до віри, тричі зрадивши Ісуса, але все ж зміг розкаятись та навернутися до Бога. Коли почались гоніння на християн, апостол Петро прийняв мученицьку смерть – його розіп’яли на хресті.
Святий Павло, на відміну від Петра, апостолом не був. Навпаки, спочатку він переслідував іудеїв. Утім, одного разу в місті Дамаск, де він боровся з християнами, йому явився Христос, і від потужного світла Павло осліп. Коли ж він розкаявся і увірував – зір повернувся. Помер він також мученицькою смертю – йому відтяли голову.
У Національному заповіднику «Замки Тернопілля» зберігаються дерев’яні скульптури апостолів Петра і Павла, які датуються XVIІI ст. Вони були привезені музейною експедицією заповідника із церкви с. Чернихівці Збаразького району. На даний час експонуються в одному з виставкових залів Збаразького замку «Сакральна скульптура».
Зображені постаті апостолів у повний ріст, босоніж, у довгому одязі з виразними складками. Покриті левкасом і поліхромією.Обличчя аскетичні, із загостреними рисами, рух і жести манірні, пози театральні, а драперії (зібрана у складки тканина) різкі і динамічні. Мальовничо поклубочені шати захоплюють багатством пластичних знахідок у творенні завихрень, світлотіневими нюансами площин. Художник моделює духовний світ образів, коли вони перебувають у стані молитовного піднесення.
Ці скульптури подібні до робіт скульптора XVIIІ ст. Антона Осинського за своєю виразністю, чіткими лініями тіла, одягу: вони немовби застигли в русі. Пластика різьби, відтворення проникливості погляду, колористика, неймовірна реальність – просто вражає.
Та, на жаль, авторство цих робіт не встановлено. Чи це був сам майстер дерев’яної пластики, чи народний умілець – залишається невідомим.
Серед зображень апостолів саме Петро і Павло зустрічаються найчастіше. Вдивляючись в їхні лики ми пізнаємо світ тих, хто їх різьбив, їхні переживання, думки, надії і віру, можемо з впевненістю стверджувати, що дерев’яна скульптура – явище історії сакрального мистецтва.
Дякуємо за розповідь Національному заповіднику «Замки Тернопілля»
