Home » Відео » Археологи проводять розкопки трипільського поселення на Хмельниччині

Археологи проводять розкопки трипільського поселення на Хмельниччині

На трипільське поселення, датоване приблизно п’ятим тисячоліттям до нашої ери, натрапили учасники археологічної експедиції поблизу села Голосків, що у Кам`янець – Подільському районі Хмельниччини.

Петро Болтанюк, науковий співробітник Кам`янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, розповідає, що розкопки вирішили робити на місці, де в 1947-му році місцевий краєзнавець Микола Бурковський виявив залишки трипільського поселення, і де відтоді науковці досліджень не проводили.

На полі археологи шукають артефакти у трьох траншеях. Фото: Суспільне. Поділля.Фото: Суспільне

На полі, засіяному соєю та всіяному уламками теракотової кераміки, археологи шукають артефакти у трьох траншеях. У третій, на глибині півтора метри, знаходять кам`яну кладку. Учасник експедиції Євгеній Левінзон, який досліджує трипільську культуру, говорить:

Червоні цеглини – перекриття поміж першим та другим поверхами характерного для трипільського поселення житла. Трипільці будували наземні глинобитні двоповерхові хати з дерев`яними каркасами. Трипільці – переселенці з Ближнього Сходу, які вирощували ячмінь, горох, пшеницю, тримали велику рогату худобу, полювали і рибалили, та довше 80 років не залишалися на одному місці, а переселялися з місця на місце раз в 50-80 років. Це супроводжувалося спаленням поселення і переселенням в інше місце. Причини є різні. Науковці називають і виснаження ґрунтів, і якісь ритуальні речі, і запобігання спалахам епідемій.

Розкопки саме в цьому місці археологи вважають особливими, оскільки тут проходила певна контактна зона між локальними групами трипільського населення. Зокрема, між шепенецькою групою і мерешовською.

За словами Петра Болтанюка, це поле – сільськогосподарські угіддя, і під тиском техніки кераміка не могла залишитись цілою. Фото: Суспільне. Поділля.Фото: Суспільне

Знайдений матеріал буде проходити камеральне опрацювання, аби визначити, наскільки він цікавий чи унікальний. 

Євгеній Левінзон пояснює:

Трипільська кераміка відрізняється гарними розписами, орнаментальними схемами, випалом, якістю. Попередньо знайдені рештки кераміки датують в межах останньої третини п’ятого – початку четвертого тисячоліть до нової ери.

Чи вдасться зі знайдених уламків артефактів п’ятого тисячоліття до нашої ери скласти цілісний предмет побуту, археологи поки не прогнозують.

Джерело: suspilne.media

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

x

Check Also

Київ відзначає 1033 рік від Хрещення України-Русі

27 липня у столиці Украіни святкуватимуть величну подію — річницю прийняття християнства. З цієї нагоди у соборах та церквах відбудуться ...