Home » Новини » Хто винен у ситуації, коли учні не мають змоги вчитися онлайн

Хто винен у ситуації, коли учні не мають змоги вчитися онлайн

Дистанційне навчання на карантині збільшило соціальну нерівність в Україні. Через брак грошей онлайн школа стала недоступною для деяких родин. Хто має нести за це відповідальність?

Дистанційне навчання оголило проблеми української системи освіти та збільшило соціальну нерівність між тими, хто має можливість забезпечити свою дитину засобами зв’язку для онлайн навчання, і тими, хто такої можливості не має.

Найважче – малозабезпеченим сім’ям

Вже рік як українські школярі вчаться через екран комп’ютера чи телефону в умовах пандемії коронавірусу. Завдання забезпечити дітей необхідною технікою та інтернетом для навчання лягло на плечі батьків. Аби купити у родину додатковий комп’ютер чи телефон, декому з батьків довелося витратити всі заощадження, декому більше працювати, а декому взяти кредит чи відремонтувати стару техніку.

Втім, зробити це мали можливість не всі. Зокрема, малозабезпечені сім’ї найбільше потерпають від запроваджених обмежень у навчанні. Хоч вони і отримують соціальну допомогу від держави, але її не вистачає на елементарні базові речі,  не кажучи вже про сучасні гаджети для дітей, аби вони навчалися онлайн.

“Я – матір-одиначка. У нас старенький ноутбук на сім’ю з чотирьох осіб. Двоє школярів вчаться за ним по черзі. Купити нову техніку не можемо, бо до серпня отримували допомогу по три тисячі гривень на всіх, а зараз взагалі соцдопомогу не виплачують, хоч всі документи я переоформила”, – жаліється Альона Тараненко з невеличкого села Нововасилівка у Херсонській області.

За її словами, інші малозабезпечені сім’ї в їхньому селі взагалі не мають будь-якої техніки, тому минулий карантинний рік діти в таких сім’ях не навчалися онлайн.

“А де можна взяти гроші на смартфон чи комп’ютер, якщо на продукти не вистачає?” – бідкається жінка.

Засудити батьків – найлегше

В Україні знайшли рішення – подавати до суду на батьків, які не можуть забезпечити своїм дітям доступ до онлайн навчання. У Єдиному державному реєстрі судових рішень за останній рік з’явилося чимало рішень судів, які визнають батьків винними у тому, що вони не можуть організовувати вдома дистанційне навчання дітей.

Наприклад, у березні Шумський районний суд на Тернопільщині розглядав подібну справу матері, яка, як сказано у судовому рішенні, “не забезпечила належних умов навчання свого неповнолітнього сина 2006 року народження, її син протягом дистанційного навчання не виходив на зв’язок із вчителями, має часті пропуски навчання у школі”. У суді жінка визнала провину повністю. Пояснила, що через карантин син не відвідував школу, а участі в дистанційному навчанні не брав через відсутність вдома інтернету. Враховуючи розкаяння матері, суд вирішив не штрафувати жінку і обмежитись усним зауваженням.

Подібну справу у лютому  розглядав суддя Кельменецького районного суду Чернівецької області та хотів притягнути до адміністративної відповідальності матір за те, що вона “не проконтролювала онлайн-навчання та відвідування дистанційних уроків” її малолітніми дітьми. Жінка пояснила, що у неї зламався телефон і вона його віддала в ремонт, тому діти не могли дистанційно вчитися, а нині телефон їй відремонтували. Суд врахував ці обставини і закрив справу.

Ще одна схожа ситуація стосувалася мами, справу якої розглядав Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області. Її звинувачували в тому, що вона не приділяла належної уваги своєму сину на дистанційному навчанні. Жінка провину визнала, вказавши, що під час карантину її син перебував у бабусі, де не було можливості підключитися до інтернету, хоча всі домашні завдання дитина робила і відсилала вчителям телефоном. Зважаючи на це, суд також обмежився усним зауваженням.

“Якщо у батьків немає грошей аби купити гаджет, а за цей їх ще й судять, то навряд чи це спонукає дітей вчитися. Школа зобов’язана забезпечити доступ до навчання, хоч поштовими голубами, а не перекладати відповідальність на батьків, бо так найлегше”, – вважає співголова громадської організації “Батьки SOS” Олена Бондаренко.

Що зробила держава за рік?

У міністерстві освіти і науки України (МОН) визнають, що за останній рік навіть не всі школи вдалося обладнати технічними засобами та інтернетом, аби можна було проводити онлайн навчання. Як повідомив DW начальник головного управління загальної середньої та дошкільної освіти МОН України Юрій Кононенко, з 14 800 шкіл, які працюють в країні, 43 навчальних заклади залишаються непідключеними до мережі інтрернет. При цьому у 2,5 тисячі шкіл інтернет є, але дуже повільний, через що неможливо повноцінно проводити уроки дистанційно.

“Здебільшого інтернету немає у високогірних районах Закарпатської та Львівської областей, де навчається невелика кількість учнів”, – прокоментував Кононенко.

Він зауважив, що відповідальність за матеріально-технічне забезпечення шкіл, зокрема комп’ютерами, відповідають засновники шкіл, тобто місцеві органи влади. За його словами, у 2021 році з державного бюджету заплановано 1 мільярд гривень субвенції місцевим бюджетам для облаштування робочого місця вчителя комп’ютерним обладнанням, аби вчителі могли проводити онлайн уроки з дому.

“На жаль, централізованих програм забезпечення малозабезпечених сімей комп’ютерною технікою, як у високорозвинених країнах, в Україні немає. Бюджет не дозволяє. Малозабезпечені отримують соціальну допомогу, яку можуть на це використовувати”, – каже представник МОН. Й жодних альтернатив для цього державою не передбачено.

Юрій Кононенко наголошує, що керівники шкіл мають забезпечити навчання учнів незалежно від того, чи є інтернет та комп’ютер у школі. При цьому він наголошує, що, за українським законодавством, батьки відповідають за освіту дітей і також мають докладати зусилля, аби дитина отримувала доступ до освіти.

“Ми працюємо в тих реаліях, які є. Відповідальність за організацію процесу навчання лежить на керівникові закладу, а на батьках – що дитина відвідувала заняття“, -зазначив чиновник.

Кононенко нагадав, що, згідно з інструкціями МОН, якщо дитина не вчилася без поважної причини понад десять днів, то про це мають бути поінформовані відповідні служби у справах дітей.

Наслідки будуть згодом

У громадській організації “Батьки SOS” наголошують, що наслідки через відсутність можливості вчитися дистанційно в Україні будуть згодом.

“Наслідком такого дистанційного навчання будуть економічні збитки для країни. Вже зараз є діти, які за рік не отримали навіть базового рівня необхідних знань, умінь та навичок. Через років 6-8 вони закінчать школу і всі недоліки нинішнього онлайн навчання відобразяться на ринку праці та на суспільстві”, – каже Олена Бондаренко.

За матеріалами dw.com

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

x

Check Also

У Кропивницькому відбудеться ІТ-тусовка

18 вересня, об 11:00, у креативному просторі KOWO (пров. Василівський 10, 5 поверх) відбудеться івент від ...