Home » Новини » Кожна рослина у «Маковійській квітці» символічна

Кожна рослина у «Маковійській квітці» символічна

Про це свято є чимало етнографічних нотаток, але питання його виникнення, первісного значення та змісту, так і не усталене.

Дійство Маковія – дитяче та дівоче свято, увесь день належав їм. Діти йшли до церкви зі сходом сонця. Господар та господиня були зайняті своїми звичними буденними роботами. Зрідка в церкві можна було побачити дорослу жінку, йшли лише ті господині, в яких не було дітей.

Цього дня в церкві цілком обслуговували самі діти. Основний атрибут – «Маковійська квітка». Таку назву мали «букетики», що діти несли до церкви.

Маковійську квітку готували напередодні свята. До її складу брали в основному городні квіти, частково польові та лісові. Кожна рослина в цій квітці була наділена певним символізмом.

До кожної рослини мати окремо промовляла…

Чорнобривці – «щоб довіку не линяли чорні брови в дівчат і хлопців».

Кудрявці – «щоб кучері в хлопців вилися, щоб дівчата любили».

Ласкавиці – «щоб були й з батьками й між собою завжди ласкаві, лагідні, щирі».

Руту-м’яту – «щоб здорові були, щоб ніяке зло не чіплялося».

Маточник – «щоб матка клала багато яєчок, щоб посилала бджілок на працю рано-пораненько».

Соняшник – «щоб сонце було завжди милостиве, давало тепло людям, худобі й рослинам».

Господиня також готувала городину, насамперед – мак, довільну кількість дрібних головок. Їх зв’язувала червоною стрічкою, «щоб уся родина була червоняста», тобто здорова.

У маковійську квітку господиня вставляла стебельце матірки-коноплі та стебельце льону, «щоб коноплі та льон родили, та щоб полотна, скатерки, рядна та рушники добрі виходили».

Окремо господиня у хусточку складала: одну-дві цибулини, часничини, дві-три моркви, бурячок, пару картопельок, два-три стручки квасолі, два-три зеренця бобу, корінчик петрушки — вшановували всю городину.

Навіщо ж це все? Після служби діти доручали «Маковійську квітку» матері. Вона урочисто приймала цю квітку, потім з нею та городиною обходила город, хату та все обійстя.

Після ритуалу квітку підвішували під сволоком, перед образами, щоб висохла. Мак також підвішували, щоб він дійшов та висох, а потім маленькими частинками розподілявся для майбутнього вживання — і для куті й для посіву (тому, якщо ви плануєте готувати кутю цього року, час готувати мак).

Сухі квіти дівчата на Благовіщення вплітали до своїх кіс, «щоб волосся було здоровим та міцним».

Освячену городину частково споживали, частково давали корові, а частину клали в погріб, чим вважалось освячення погреба, зачарування майбутнього урожаю городини, «щоб завжди наповнювався погріб».

Звісно, в деяких місцевостях існували свої нюанси…

За записами проф. С.Килимника «Український рік у народних звичаях в історичному освітленні». Том 5

Поділився «Музей Івана Гончара»

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

x

Check Also

В Україні презентували освітній урок про аутизм

Громадське об’єднання  Happy Today представило перший в Україні інклюзивний шкільний урок та мультфільм про комунікацію ...