Home » Довідник » Слідами УПА «Південь»

Слідами УПА «Південь»

18 січня 1944 р. відбулася нарада вищого командування УПА «Північ» у с.Батьківці Мізоцького р-ну Рівненської області, де було прийнято рішення про створення УПА «Південь».

По мережі організації в с. Іванків (Борщівський р-н Тернопільської обл.) прибув обласний провідник Кам’янеччини Зенон Голуб’як (“Борис”). У селі ще з 1943 р. перебував провідник “Тополя”.

В лютому для організації відділу УПА прибули представники з Волині. “Борис” очолював організаційну роботу формування відділів УПА.

В УПА зголосилося стільки добровольців, що багатьом відмовляли в прийомі. Військові навчання проводилися в Іванківському лісі.

12 квітня – перший день організації куреня. В Іванківськім лісі 120-130 чоловік місцевих і 15 волинян. Курінним став “Остап”. До кінця квітня в курені три сотні повстанців. 16 квітня в Іванківському лісі відбувається збір усіх відділів з навколишніх сіл. 12 травня всі відділи відійшли на Волинь.

Учасники походу свідчили, що всіх було дев’ять сотень. Одна сотня відділилася і пішла через Гуків на східні терени, інші – понад Збруч на північ. До Гусятина рухалися без перешкод. Далі, коли зустрічалися з червоноармійцями, маскувалися під радянських партизанів.

22 травня на півночі Підволочиського району в лісі біля села Кошляки натрапили на штаб контррозвідки СМЕРШ Першого Українського фронту. Зав’язався нерівний бій. Багато наших хлопців загинуло, інші потрапили в полон.

Ця прикра несподіванка трапилася тому, що відділ рухався до кінцевої точки призначення не за організаційними зв’язками, а за маршрутом на топографічній карті. Всіх, хто потрапив у полон, привели в село і тримали в ямах, накритих зверху дерев’яними брусами. Один з наших земляків, Михайло Яровий, що був серед полонених, свідчив, що таких ям було 32, в кожній по 30 осіб.

Коли ми відвідували с. Кошляки у травні 2017 року,
місцеві жителі розповідали, що впродовж кількох днів полонених катували, вимагаючи свідчень, які їм були потрібні. Говорили, що крики було чути на ціле село, а про жахливі сліди катувань ще довго таємно переповідали один одному.

5 червня,саме в Зелений понеділок полонених судили, якщо те, що там відбувалося, можна називати судом. Багатьох засудили до розстрілу, інших – до ув’язнення.

В с. Кошляки загинуло 19 наших земляків. Микола Дубчак (“Чорний”), писар у курені “Остапа”, дістав поранення в ноги. Щоб документи, які були при ньому, не потрапили у ворожі руки, підірвався гранатою.

Під час бою загинули брати Роман і Михайло Савчаки. Коли впав Роман, Михайло підбіг до нього, обняв, заплакав. Ворожа куля скосила і його. Так і лежали в обіймах…

Тіла загиблих прикопували, де прийдеться.

17 липня 1994р. стараннями місцевих патріотів в с.Кошляки встановлено символічну могилу пам’яті. Наша делегація, очолювана головою громади Віктором Мирончуком, відвідала с.Кошляки,щоб віддати шану землякам. Ми відвезли туди пам’ятну дошку, на якій виписані 19 імен героїв.
Ніколи не забуваймо їх:
Буртняк Микола Іванович,
Гуменюк Петро Миколайович,
Валій Петро Степанович.
Дубчак Микола Ількович,
Килінас Михайло Ількович,
Луцків Михайло Миколайович,
Микирса Михайло Іванович,
Миськів ВасильМиколайович,
Нижник Василь Іванович,
Нижник Володимир Петрович,
Осадчук Микола Петрович,
Павула Дмитро Михайлович,
Просинюк Микола Михайлович,
Ратушняк Микола Панькович,
Савчак Михайло Дмитрович,
Савчак Роман Дмитрович,
Ярчук Василь Михайлович,
Ярчук Михайло Іванович
Штойко Василь Михайлович.

За матеріалами книги Михайла Буртняка “Відлуння Холодного Яру”

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

x

Check Also

3D-модель корони князя Данила Галицького відтворили науковці

У Києві представили 3D-модель відновленого оригінального зображення корони, яка належала князю Волинсько-Галицької держави Данилу Галицькому ...