Home » Довідник » Якщо вирішили козаки “мушкетерам” наваляти, то так тому і бути!

Якщо вирішили козаки “мушкетерам” наваляти, то так тому і бути!

Пам’ятник Тарасу Федоровичу (Трясилу) у Переяславі – це знак вшанування видатного козака, який сам собою поєднує історію України і Криму, та символізує, що «Крим-це Україна».

Фото Ігор Полуектов

І хоча тут українців знову опустили до рівня паноборців, продовжуючи совєцькі вигадки про те, що українці (козаки) начеб-то панами не були (насправді були і молодці в тому), присвятили черговому повстанню.


Але куди важливіше пам’ятати про зв’язок Трясила з Кримом (цей символ набагато цікавіше і важливіше зараз), а також актуалізовувати зв’язки козаків з Європою, бо «Україна-це Європа» сотні років.

В цьому зв’язку процитую французьку пресу початку ХVII ст., яка не просто боялась українських козаків, коли вони воювали проти французів, але і відверто захоплювалась ними. І Тарасом/Тараські, який очолював їх у боях під Люксембургом, зокрема.

Вирізка з французької «La Gazette» в 1636 р. містила дещо шокуюче повідомлення про черговий епізод “епохи великих козацьких географічних відкриттів”:

“5000 козаків… перетнули Польшу, Сілезію, Богемію, Нижню Баварію, Франконію… провели довгий час навколо Нюрнберга…Потім, нарешті, перетнули Рейн у Вормесі, перетнули нижній Пфальц і Мозель у Трірі, і тепер прибувають до Люксембурга…”.

Вже сама географія подорожі викликала захоплення, але не тільки вона тоді здивувала французів, які отримали нагоду познайомитись з козацьким військом і в бою (до цього читали і захоплювались, як я вже писав :))


Передумови цієї подорожі: завершувалась успішна коротка війна Речі Посполитої і Війська запорізького проти Московського Царства.
В цьому році вдалося звільнити від московської окупації Смоленськ.

На службі у РП залишилося чимало козаків, деякі з яких прославились у цих боях, але вважались у РП ненадійними (як Гасан/Тарас Федорович). РП вирішувала наступні епізоди великої війни, зі Швецією.

Для утримання козаків у державній скарбниці грошей не вистачало, а козацьке повстання очолюване тим же Тарасом в 1630-1631 р.р. ще було в пам’яті наляканих поляків.

Фото Ігор Полуектов

Тож, коли австрійський імператор Фердінанд II звернувся до польского колеги з питанням про добре відомих вже в Європі українських козаків, то отримав від останнього повний карт-бланш на запрошення українців/русинів.

Імператорською волею справа вербування козаків та всіх переговорів була довірена амбасадорові у Варшаві, Матвієві Арнольдіні з Карлштайну. А той, в свою чергу звернувся за допомогою до Станіслава Любомирського, який уславився у легендарній спільній битві козаків і поляків в Хотині (1621 р), коли отримав гарний досвід координації військ з Петром Сагайдачним. Любомирський обіцявся набрати аж 8000 козаків з українських земель.

Відомий дослідник В.Голобуцький у своїй фундаментальній праці “Запорізьке козацтво”, посилаючись на працю іншого вітчизняного вченого В.Січинського “Чужинці про Україну”, писав, що французька преса згадувала тоді про: “Чотиритисячний відділ кінних українських козаків під проводом Тараського, який під прапором австрійського цісаря воював у Люксембурзі проти французького генерала де Суассона…

Козаки напали на французів з жахливим галасом, французи не звиклі до такого галасу, так перелякалися, що кинулися тікати і відступили до болота на другому березі річки…»(с).

Я перевірив цей епізод за французькою пресою і справді відшукав його у 81-му номері моєї улюбленої «La Gazette». Можу підтвердити, що таке інформаційне повідомлення мало місце. Єдине, що дослівно згадуються там: “4000 Cosaques”, якими керує “Tarasky” і робиться акцент на тому, що командує він не тільки українськими козаками, а і вершниками.

Тут доречно пояснити, що “Тараськом/Тарасом” історіографія досить однозначно ідентифікує козацького отамана кримськотатарського походження, справжнє ім’я якого Гасан/Хасан (перехрещений на Січі як “Тарас Федорович”, а під псевдо відомий – “Трясило”).

Його походження і козацька слава є цікавим моментом давніх українсько-кримських стосунків, як спільного, які мали б розвинути професійні історики та підняти на державний рівень, щоб подібний герой нагадував про український Крим і про спільну історію (його пам’ятник проситься в Херсоні прямо зараз, а пізніше в Криму).

Але я поки лише згадаю, що слабка ланка для козаків – це як раз коні, яких не вистачало, а тому спільні походи з кримцями були часто пояснюванні тим, що останні органічно доповнювали козацьке військо кіннотою. Цілком логічно, що О.Баран і Г.Гаєцький вважають, що “під час гетьманства Тараса Трясила в козацьких військах з’являється козацька кавалерія, яка разом з пішими військами починає відігравати важливу роль. Змінилася навіть офіційна назва війська Трясила. Тепер воно зветься «козацька кавалерія і інфантерія».

Там було ще багато цікавих пригод з козаками, але, зрештою, вони вирушили прямою дорогою на Франконію і коло Вормс дійшли до ріки Рейн.

Французи були всюди на оборонній позиції і побоювалися генерального наступу імперіялістів, яких тепер підсилили і козаки.

Ця боязнь перетворилася у тривогу, коли почули про прибуття козацького війська (Baran A., Gajecky G. The cossacks in the thirty years war).

Кардинал Рішельє, як звичайно в таких критичних моментах, застосував дипломатичні засоби. Він вислав ґрафа Д’Авау до Ґданска з метою, щоб намовив Польщу відкликати козаків із імперіяльної служби.

Але поляки лише розвели руками і офіційно заперечили свою участь, заявивши, що “то не є армія польської держави” (Haus-Hof-Staats Archiv Wien, Polen I, Karton 58, Conv. 1635 Sept., fol. 127—131.).

Польський історик М.Дзєдушинський пише про те, що частина шляхти, маючи свої інтереси у Франції, намагалась вплинути на козаків, для чого посилався до них навіть Лещинський, але переконати не воювати і йому не вдалося.

Як то кажуть у нас: “Ніщо не зупинить ідеї, час якої настав!” (с) ?
І якщо вирішили вже козаки “мушкетерам” наваляти, то так тому і бути ?!

Ігор Полуектов на Fb

Читати також:

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

x

Check Also

Українські «Мальдіви»

На відстані у 100 км від міста Дніпро є мальовнича місцина з бірюзовою водою та ...